З самого ранку не погода за вікном
і навіть зараз дощ під вечір мрячить
мій в непроглядний тьмі сховався дом
а біля нього автосигнализація маячить...
І близько о дванадцяти все місто спить
хоча не на хвилину дощ не припиняється
по козирку балкона тихесенько стучить
і в котрий раз вікно краплями виривається...
Прозоре скло в дрібних з потьоками сльзах
на них і далі дощ з радістю смайлики рисує
але бешкетник зникає прямо на моїх глазах
стає вже зрозуміло що нарешті він пасує...
