Риба
Старий єврей лежить у ліжку,
Прийшов йому вмирати час.
Кістлява із косою близько – близько,
Вже навіть дише через раз.
Тут чує з кухні запах в’ється,
Такий, що аж слина вирує!
- Абрамчику – поглянь, здається,
Що баба Циля рибу фарширує.
Сходи на кухню, перевір, маленький!
Вертається онук, цукерка в роті:
- Так, діду, рибка там смачненька,
Та баба каже, це на потім.
