Живемо вдома, де героїть,
Живемо бо в країні ми своїй,
Рукам, де серцю милий труд,
Де волі воля щастя двоїть,
Звільняється душа від пут…
Живемо тут, де з неба сонце
Весняним щедро ллє теплом,
Де крізь серпанкове віконце,
Як стражі товтри за селом,..
Де нив родюча скрізь земля,
Трудами плекані ландшафти,..
… А зло за стінами кремля,
Плекає бункери, ракетні шахти...
Смердить та вража сторона
І в потайці кровавая сволота…
Але на них,
на них вже навертається війна -
Палити будемо московії болота!
І хто б тепер мені що не казав,
Та люта помсти вже гримить гроза,
Сліпуче громовиця іскрами блиснула,
Їй вторить блиском праведність шаблів,.. -
Щоби в болотах та московія втонула,
щоби у пеклі кат згорів..!