« Дай, Боже, нашому теляті
вовка з’їсти...»
Прислів’я
Цікаво, дивно, підозріло, –
за що совкова пропаганда
так неуміло, отупіло
за кожну дію(а не діло)
ґарує нашого ґаранта?
І аж не віриться, – невже
за те, що оплював чуже?
По-перше, все-таки, цікаво,
як умудрялися гієни,
любителі дурної слави
не помічати, що лукаве
воно було іще на сцені,
коли затюканий народ
любив про себе анекдот.
По-друге, це, таки-що, дивно...
бо апеляції єхидни
не корелюють зі статтею,
що ми одне й те саме плем’я,
хоча й писаці очевидно:
« усі засвоїли урок –
народ один лише совок».
По-третє, дуже підозріло,
чому теляті закортіло,
як недотепі проти ночі,
заглянути у вовчі очі,
а не у... вічі гамадрили,
бо розуміє світ увесь,
що у очах еНКаВееС.
І взагалі, чого їм треба,
чому не лупають на себе
або на свого самурая,
який усе ще йде до раю,
але прямує до Ереба...
а наш зелений отаман
лижню намилює в Оман.
Гостро! Здається той самурай не стільки сам прямує, скільки їх веде до Ереба. А наш отаман набирається досвіду, як і ми в своєму демократичному процесі.
