Господь присилає посланців Своїх
Постійно у кожне суспільство,
Бо має бажання направити їх
На планів благих виконання.
Та кожного разу уперта юрба
Бісівське виконує дійство –
І в серці Господнім ятриться журба,
Бо пнеться народ на заклання.
Адже все, що роблять вони посланцям –
Те саме й країну спіткає:
Тому, якщо хочете бідам кінця,
То символом вашого краю
Нехай установиться правда свята
І ті, хто її прорікають
(не лиш язиком на церковні свята -
а в серці життям вистеляють).
Отож не ведіться на пишні слова
І проповіді красномовні,
Послухайте краще, що скаже вдова
Про справи пророків жертовні,
І сироти людські - чи плачуть, чи ні
Навколо будинків їх зовні.
Тоді й зодягайте в державні чини –
Обравши найбільше достойних.
Тоді благодаттю наповниться край
І мир на землі запанує,
А ваші міста перетворяться в рай,
І щастя біду поруйнує.