В двадцять першім столітті ще вбивають і морять,
І куди не поглянеш – злидні, сльози та горе.
Що зробили зі світом ? Ніби він збожеволів…
За чиїм заповітом ще ламаються долі?
За чиїм інтересом? Не лежить на поверхні…
Так навчились дурити, не впізнати їх брехні.
Перекрутять що хочеш, перевернуть ногами
До гори… Не дай Боже. Що відбудеться з нами?
Глибше треба копати, ширше думати й жити,
Зі шляху не збиватись та себе не дурити,
Пам'ятати колишнє, прибирати могилки,
На майбутнє доцільно врахувати помилки.
Досконалості в світі не має ніде,
І сама по собі просто так не прийде.
