Не шукай загублених речей.
Не гадай, що буде після завтра.
Не питай про втрачених «СЕБЕ».
Їх вже не повернеш…Правда.
Те, що сталось - не провина нас.
Те, що буде – ще живе у мріях.
І лоскоче нерви згубний час,
Повертаючи все, що забули.
Тут – не виправдав надій…
Там – залишив совість в подарунок…
Ще когось забув…І назавжди.
Й це – не все, не остаточний підрахунок.
І чомусь вертається все те,
Що не забувалося так довго.
І чомусь життя дає –
гіркоту від щастя й горе.