«Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.»
Тарас Шевченко. *
Якби ж ти знав, панич сучасний,
Чому так тяжко нині всім,
Чом вірус зради так невчасно
Спустошує наш рідний дім!?
Чи, може, ти сховатись хочеш
В маєтках, нажитих на злі,
І нишком там собі регочеш?
Прийде спокута і тобі!
Це не епоха фаталізму,
Народ не буде, так і знай,
Терпіти верх твого цинізму!
Давай-но, маски одягай,
Закачуй рукава по лікті
І без надій на МВФ
Із власним его у конфлікті
Зроби хоч щось!..
То мабуть блеф
Й моя лірична надуява,
Що в римах стерла мозолі, -
Бо під покровом ночі вдало
Не стало нашої землі!..
Продали(сь) «служеньки» нікчемні
За новий n-мільярдний транш,
І сподівання вже даремні,
Бо знову втратили ми шанс
Свій власний напрямок обрати,
В нім Воля - як найвища ціль,
Для цього треба Гідність мати!
Пече у грудях моїх біль
А роздуми сумні, мов проза...
Виходьте люди на Майдан,
Щоб владі муляла заноза,
Щоб перестав отой бур'ян,
Що зеленіє геть усюди,
Корінням зради проростать...
Пенсіонери, ФОПи, Люди!
Чи будем й далі все прощать?
Кобзар Великий разом з нами,
Він жде не квіти і вінки,
А спільно, селами й містами,
За правду битись на віки!..
Ось так, гадаю, треба діять,
Вже відчуваю на плечі
Я руку брата...
Досить мріять!
Ой, начувайтесь, паничі!!!
09.03.2021
*
Тарас Шевченко.
Зібрання творів: У6т.-К.,2003.-Т.2:
Поезія 1847-1861.-С.222-223; 683-684.
МОЛОДЕЦЬ! Поет, Шевченко воскресає у кожного із нас.Щоб гострили наче меч слово .Бачив, майбутнє дививсь, як воду Тарас Щоб захищали, знедолених українську мову.