Мамі рідній Галині Панфілівні
з любов’ю присвячую
І так — вже не чекали першизни
а все
засвічує від снігу білизни
лиш відчини балкон
аж все засвітиться
із ним
Як перед Богом
здивованість
це оніміння
осіло б небо
роди хоч слово
так
нетактовне перед небом говоріння
дитинність — плід
тільки дорослого життя
і ніби Хто як в вишину
протяг
в той край
де вічне промовля Буття!
09,10.02.2021
