Хоча сьогодні й падають дощі,
мені не сумно, в небо посміхаюсь..
в думках для тебе складаю вірші;
в рядках тобою возвишаюсь.
..І мов лечу до темних хмар
для тебе тепле викликати сонце -
отой владики творчості пожар,
не згасний щастю твоїх вічних чар:
добра й краси,
краси й добра -
твої приємні голоси
вздовж берега ріки Дніпра.
Якийсь закоханий бунтар
твій погляд серця украде,
тебе у сад свій заведе,
що так тому подібний раю..
цього добра тобі бажаю.
Скидають коси
серпневі роси -
твої печалі із плечей.
Не буде сліз
й як абрикоси
цвістиме радість сред очей.
