Цікаво працювалось над цим творчим переспівом, з легкої руки та ідейного задуму #Вікторія_Заремба написався цей вірш:
**ОСІННЯ СОНАТА**
(Переспів Лара Фабіан
«Кохання стомлених лебедів»)
Світлих зорь оксамит
Передзвонами щемких мелодій
Чарувала грішний цей світ.
Срібні струни у її акорді.
Між зажурених трав
Усміхалась і просто любила.
Берегиня Осінь прийшла,
Є надія в лебединих крилах…
Приспів
Злітає ввись соната осені,
У яскраві ночі й дні!
Краплинками дзвінкоголосими
Забринять вони.
Ця надзвичайна Жінка осені,
Скільки сонця у ній!
В ній ніжні міражі
безмежної душі
А ти сьогодні їх зігрій!
2. День за днем,
Як в кіно,
Обертають цей світ планети.
Силуети слів, ніжних снів,
І нові пишуться сюжети.
Сто доріг у життя.
У промінні нашепочуть роси…
Золото душі в майбуття
Зберегла в серці Жінка-Осінь.
Приспів:
Вона– народжена щасливою,
У захмар’ї - сонцедні,
Іскряться сонячними зливами.
світанки осяйні.
Дощем проллється в серці музика,
Та, що проситься давно!
В ній стримана печаль,
Хвилюючий кришталь,
З ясним трояндовим вином!
=Ця таємна сила,
Що дарує крила:
Загадка віків-років!=
А щастя тільки починається,
Набирає висоти!
І спалахи надій.
І тихе сяйво мрій,
І сад, якому ще
цвісти…
І спалахи надій.
І тихе сяйво мрій,
І сад, якому ще
цвісти…
(#Тетяна_Прозорова)