Переклад з іспанської тексту пісні "Alfonsina y el mar"- Єлена Дорофієвська.
Автори оригінального тексту - Аріель Рамірес та Фелікс Сезар Луна.
Виконавиця - Мерседес Соса, 1969.
Де спиняє хвилю м’який пісок,
незворотній шлях у слідах кількох
лине із глибокого болю й мовчання її
у поступливість води.
І торує шлях цей нестямний біль, що сягнув
піни свободи.
Тільки Бог і знає, яка журба
сповивала душу, немов габа,
що за біль примусив тебе оніміти навік
на утіху молюскам
Відтепер співають на дні колискові пісні
мушлі молюсків.
Зникла, Альфонсино, й самотність твоя.
Ти шукати вірші, можливо, пішла?
Древній голос вітру тривожить піски
ти прийшла сюди, бо гукав і вабив,
і ти йдеш, наче спиш, наче море тебе
Альфонсино, ховає в собі.
Там тебе вітатимуть п’ять сирен
на шляхах з коралів й в’юнких рослин,
і маленькі сяючі коники з надр морських
затанцюють навколо,
а підданці моря затіють гру, щоби ти
не тужила ніколи.
Приглуши це світло мені ледь-ледь,
човен снів хай рине у круговерть.
А якщо покличуть, скажи, що немає мене,
Альфонсина не прийде.
І якщо він кликатиме мене, то скажи,
хай шукає деінде.
Зникла, Альфонсино, й самотність твоя.
Ти шукати вірші, можливо, пішла?
Древній голос вітру тривожить піски,
ти прийшла сюди, бо гукав і вабив,
і ти йдеш, наче спиш, наче море тебе
Альфонсино, ховає в собі.
__
Por la blanda arena
Que lame el mar
Su pequeña huella
No vuelve más
Un sendero solo
De pena y silencio llegó
Hasta el agua profunda
Un sendero solo
De penas mudas llegó
Hasta la espuma
Sabe Dios qué angustia
Te acompañó
Qué dolores viejos
Calló tu voz
Para recostarte
Arrullada en el canto
De las caracolas marinas
La canción que canta
En el fondo oscuro del mar
La caracola
Te vas Alfonsina
Con tu soledad
Qué poemas nuevos
Fuíste a buscar?
Una voz antigüa
De viento y de sal
Te requiebra el alma
Y la está llevando
Y te vas hacia allá
Como en sueños
Dormida, Alfonsina
Vestida de mar
Cinco sirenitas
Te llevarán
Por caminos de algas
Y de coral
Y fosforescentes
Caballos marinos harán
Una ronda a tu lado
Y los habitantes
Del agua van a jugar
Pronto a tu lado
Bájame la lámpara
Un poco más
Déjame que duerma
Nodriza, en paz
Y si llama él
No le digas que estoy
Dile que Alfonsina no vuelve
Y si llama él
No le digas nunca que estoy
Di que me he ido
Te vas Alfonsina
Con tu soledad
¿Qué poemas nuevos
Fueste a buscar?
Una voz antigua
De viento y de sal
Te requiebra el alma
Y la está llevando
Y te vas hacia allá
Como en sueños
Dormida, Alfonsina
Vestida de mar
(с)
