Із болю зітканий твій сміх І усмішка ще мить й заплаче. Твоя душа лежить на склі Та очі вже її не бачать. Їх полонила стіна сліз, Що візерунком на морозі стали. Відлуння сміх твій донесе.. Щоб не чекали.
ID: 882359 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 10.07.2020 13:43:58 © дата внесення змiн: 10.07.2020 13:43:58 автор: Олександр Лісний
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie