Річка маленька, тиха й міленька,
Назва ще здавна її – Гнилоп’ять.
Тут, за рікою, що йде дугою,
Кля́штору дзвони аж в небо дзвенять.
Люду багато, всі йдуть на свято –
Матір Бердичівську* тут величать,
Щоб прихилитись, іконі вклонитись,
Оду хвалебну святині складать.
Ше від Тишкевича, славою й величчю,
Неслася звістка про кляштор оцей.
Йдуть всі паломники стежками Божими
В день Скапулярій святинь дотепер.
Мури високі, стіни широкі
Тут збереглися по нинішній час.
Місто Бердичів й Кляшто́р Кармелітів
Радо зустрінуть гостей кожен раз.
*мається на увазі ікона Бердичівської Божої Матері, яка знаходиться в фортеці –монастирі кармелітів босих міста Бердичева.
Сама недавно взнала, що діючий монастир знаходитьсяв підземній частині кляштору. Часто в цій частині міста зустрічала монахинь, але ніколи не думала. що вони знаходяться тут, адже в надземній частині фортеці розташовані і Бердичівський історичний музей і музична дитяча школа та інші.. І завжди багато людей.. А за підземні частину кляштору я, навіть, не здогадувалась. Дякую за відгук!