* * *
Зростити реальність
із шуму дощів,
смарагдів квітневого
лісу!
З дзеркально-казкових
ставкових плащів..
І пряного духу
анісу!
Згубити думки
в різнотрав'ї весни,
згорнути в пелюстки
минуле..
Здійматися вище
до піку сосни,
кричати:
' Вітання, зозуле! '
Палити багаття,
ховаючи дим,
у вітру пологому
лоні..
І тиші довірити
днів молодих
цілунки.. коханої
скроні..
гарно 
