/...це,називається= поговорили :))
Діалог розпочав ОЛЕКСА УДАЙКО
у творі "ЕКЗЕКУЦІЯ НІЖНОСТІ"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859269#com4008398 /
О, цей несамовито-барвлений афект!
Захвату ступінь,інколи –наснаги!
Що викликає потім.. дисконнект,
ЦЕ ж не вгамує ВНУТРІШНЬОЇ спраги!
І,що то..."необтяжений" нічим?
Усе сповзло...і… раптом зупинилось...
Лиш "прана" десь нуртує ,та живе...
Ну,а життя? Гуло, та...розчинилось??
О,холістична міра – смак буття!
Ті цінності…когось і не включають…
Ви виключаєте в "тій миті" ...каяття...
А що ж без нього? Хтось того й не знає!
І що ж той недієвий...паліатив???
Щось... тимчасове, нестійке, миттєве!
Лиш тіла струни – він скаламутИв...
А... потім що? Чи буде щось суттєве???
Та ...зізнаюсь, без "видихів"-ніяк...
Потреба в тім, бо слід за ними "вдохи”...
Хоч в "мить таку" ти ніби весь ...закляк.
Ох, вже оці екзистенційні..."трохи"...
Та..справжня насолода ж для світів-
Коли злились ...надія, сила, воля...
душа і тіло...дух і – що хотів...
Переплелись не тільки "ніжність" - долі...
А...безкінечність, містика буття!
Ми в просторі і часі… не існуєм???
Мов та "стріла у леті" – почуття!
Не думаєм про "це"– скирдуєм...
Усе тече! Була та мить – й НЕМА!!
Уже десь ділась,канула у вічність...
Дарма вона була,чи не дарма –
Лиш мудрий знає: то була...циклічність...
28.12.2019р./ а взагалі то,коли тілу приємно,то
душі теж,і навпаки...
слухаймо приємну музику...то є блаженство.../