у нас було практично що все
ну якщо не все то дуже близько до того
але на жаль кожен з нас досі несе
хрест давно покинутий нашим богом
ми жадали і ліжка і любові
солодшої за вранішній сон
щоб задихатись на півслові
щоб вмирати на мить в унісон
шалена хвиля нової інформації
немов останній келих "на коня"
немов відходи в каналізацію
змиває теплі спогади далекого дня
всі ті рішення що буцімто прийняв я
поки шукав вихід із лабіринту бажань
висять на мені кільцями як та змія
що буде з тобою аж до останніх зітхань
і хтось так вміло і дбайливо
загортає в слогани і вірші
цю радість що йде тільки під пиво
що все могло бути набагато гірше
я б віддав всього себе в перші ж добрі руки
просто так задарма якщо комусь треба
байдужою кішкою ловив би тепло ноутбука
поки нарешті не розпломбують небо
