Тонка ілюзія, що тут знайти так легко,
Ту, що для тебе найрідніша із зірок,
Вдивляєшся кудись туди далеко,
У свою найчарівнішу з казок ...
І як комусь так легко це вдається:
Лиш мить, а він й вона вже в правому кутку,
Сп'яніла від польоту, ледь сміється,
Цілує очі з неба диваку ...
Ілюзія, фантастика, лиш мрія,
Але вривається, ламає звичний стрій,
Хтось тих зірок на небесах засіяв,
А ти між ними з нею мить постій ...
Так для сміливців скроєне знамено,
Внизу багато чорних порожнеч,
Внизу там знову виставили сцену,
А між зірок не місце для утеч ...
Ілюзії - це складно. Але у кожного свій світ думок, бажань, фантазій, мрій. До речі, думки і мрії мають здатність матеріалізуватися. Треба до того йти , хотіти, добиватися...
саме так ... дякую ... тому і не місце для утеч
дякую
Гарна, добра лірика, яка вражає своєю цікавістю! 
