Що є правда, а що брехня?
Що є правильним і не правильним?
Попередні питання, мов одна сім’я,
Де кожне слово божевільним бува.
Хто визначає правильність вчинку,
Що чорнилом написані в канонах людських?
Блудна брехня все шукає відпочинку,
В сумних серцях чи долинах гірських.
Правильно, правильно, але тут, на жаль, ні –
Кожен почує подібне колись,
Нехай же горять всі канони у вогні,
Щоб із різних доріг до однієї не зійшлись.
Адже кожен обрати має той шлях,
Що назавжди залишиться єдиним в житті,
Де заблукавши віднайдеш його по зірках,
Котрі палають у своїй простоті.
Ну, нехай буде так, нехай буде ні,
Важко керувати безпритульними думками,
Що ж, не страшно потонути в брехні,
Страшно, що «правильне» вибираєм руками.
