Сокорчук Олександр Вікторович
( 3 січня 1988р. – 14 серпня 2014р.)
Уродженець Старого Солотвина, Бердичівського району, Житомирської області;
солдат, водій 26-ї окремої артилерійської бригади;
загинув 14 серпня 2014 р. в районі Амвросієвки (Донецька область) під час обстрілів з боку терористів і з території Росії.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
В Медовий Спас не медом – дьогтем
Стелилась доля на поріг.
А чорний ворон звістку горем
У дім з воєнних ніс доріг.
Ходила мама в церкву зранку,
Молилась Богу за дитя,
А на Донбасі спозаранку
Душа рушала в небуття.
І серце мами відчувало:
Стискалось, мліло у душі,
А чорні хмари все згущались –
Спішили плакати дощі.
Гучним відлунням чорна звістка,
Як грім ударила в село.
Вже однокласник знає й тітка,
В якої ноги відняло.
Душа матусі відчуває,
Та й серце в грудях тріпотить,
Але вона іще не знає -
До неї їдуть сповістить.
О, Боже милий, як сказати?!
Яка страшна й болюча мить!
Синів хто має - мусить знати
Як серденько за них болить.
Минає п’ятий рік сьогодні,
Як Саши їхнього нема.
Він у строю в Небесній Сотні –
Ми їх шануєм імена.
Не вірить мама, що немає –
Надіється, що він прийде..
Шматує серце своє й крає,
Та все ж чекає сина..Жде…
