Скажи мені, мій любий друже,
Чи ж то я бачу сльози в тебе на очах?
Чи може то мені здалося?
Скажи, чи то сумні твої думки,
Чи сонця промінь
спонукав налитися водою очі?
Скажи, і я покину все, підтримаю усюди.
Скажи, і чорна полоса мине,
ти переможець, друже!
Чому мовчиш?
Чому вдягаеш маску щастя, коли сумно?
Чому у скруту допомоги не приймеш,
Й до біса не пошлеш тих
хто не вірив в тебе?
Ти не бреши сама собі,
Життя на місце розставляти точки вміє,
На все життя ми разом мов птахи,
Почуй і більше не мовчи,
назавжди я з тобою...
