(перефрозована пісня з репертуару Зари)
Молоденькі хлоп’ята із світлин поглядають,
Берегли дружбу свято і не знали біди,
Кожен був би щасливим, кожен був би коханим,
Та лишився лиш хлопцем молодим назавжди.
ПРИСПІВ:
Це все лише війна, це все лише розлука,
Це все просто біда що на землю прийшла,
Це все доля страшна, зла, гірка лиха мука,
Це все лише війна, юнака віднайшла,
Це все лише війна.
Батьківщині довірив все що знав в дев’ятнадцять,
Поцілунки, кохану, рідну маму в сльозах,
І пішов на завдання, де лишилися мрії,
Про свій власний будинок і майбутнє в синах.
ПРИСПІВ:
Перед боєм коханій написав він листівку:
Двадцять щирих, коротких, ніжних, пристрасних слів,
Не лишала щоб маму, і сказала все добре,
Вибухів не злякався, друзів теж не підвів.
Обірвались рядочки…бо знайшла його куля,
Із зеленки стріляли причаївшись в гілках,
І на кулю одну- стало менше у зброї,
На солдата одного стало більше в серцях.
ПРИСПІВ:
ОРИГІНАЛ:
«Это просто война»
Молодые ребята, с фотографии смотрят,
Их глаза дружбу свято, как и прежде хранят.
Каждый мог быть счастливым, каждый мог быть
любимым,
Но остался мальчишкой молодым навсегда.
Это просто война, это просто разлука,
Это просто беда да, да, что на землю пришла,
Это просто судьба, злая доля и мука,
Это просто война, что мальчишку нашла,
Это просто война…
Он Отчизне доверил, всё, что знал в восемнадцать,
Поцелуи с любимой и родимую мать,
В ночь ушел на задание, в жизни всё не доделал,
Дом родной не построил, сына не воспитал.
Это просто война, это просто разлука,
Это просто беда да, да, что на землю пришла,
Это просто судьба, злая доля и мука,
Это просто война, что мальчишку нашла,
Это просто война…
Перед боем невесте написал он открытку,
Двадцать слов как он любит и привет передал:
«Слушай маме скажи, что мне страшно не будет,
Я ни разу не струсил, друзей не предал».
Оборвались те строчки, в поле и снайперы девки,
Что напротив зеленке притаилась в ветвях,
И одной пули-дурой стало меньше в винтовке,
И одним сыном русским стало больше в сердцах.
Молодые ребята, с фотографии смотрят,
А мальчишки живые строем новым стоят,
Не забудем любимых, не забудем их лица,
Не забудем их взгляды, будем помнить солдат.
Это просто судьба, злая доля и мука
Это просто война, что мальчишку нашла,
Это просто война…
Скорботно.Що доброго нам дала Росія- Мордор?
Революцію, розруху, голодмори, гулаги, репресії.
Україну рахують провінцією, мови нашої ненавидять, єдність рушають, ведуть непреривні війни.
А ми цьому потакаємо.
Вдалий переклад, !нночко! А війна - це горе, біда і сльози людей, незалежно від нації, тут гинуть діти, які нічого не винні!
згодна з Вами!
