Затамуй подих.
Відчуй себе там, де тебе нема.
Я - не твій ворог.
Ти - не моя зима.
Поховай сміливість
під товстим шаром ґрунту,
і хрест на могилі постав.
Ілюзія твого тихого бунту
розбила тисячі дивовижних дзеркал.
Не борися за щастя.
Ховайся у мушлю ганебно,
так злякано і паралельно.
Хоча би собі зізнайся - пекельну.
Зі своїм самолюбством
носися, як вітер в безводній Сахарі.
Ні, ти не вільний, яким хочеш бути.
Ти в рабстві.
В рабстві страхів і "обставин".
P.S.
Не заходь в мої сни.
Я поставила код 220.
Усміхайся весні.
З почуттями для розвагу грайся.
(Альона Хомко)
