Спішу день за днем усе далі і далі ― прокручую ось так життєві педалі. Кручу́ся-верчуся, звиваюсь, як дзиґа, а хочеться чаю й захопливу книгу. Чи то на диван і цікавого фільму, або коліжа́нок і бесіди спільні. А ще каблучки і кудись прогулятись, усім перехожим радіти, всміхатись. Чи, може, за місто в зручних босоніжках, а потім їх зняти і босій йти пішки. Далеко-далеко кудись мандрувати ― туди, де світає, коли ми йдем спати. Так хочеться сонця і моря, і вітру, а ще — навкруги кольорового світу. Або до театру ― десь там, за лаштунки. А може, побачення… Зорі… Цілунки… Ще — квітів, обіймів і гарних емоцій. Так хочеться щастя на кожному кроці! © Ольга Береза
ID: 826188 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 20.02.2019 13:04:25 © дата внесення змiн: 01.04.2019 10:19:09 автор: Ольга Береза
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie