Засолодити губи поцілунком ніжним
І юність згадуючи, провалитись в сни.
Між тимчасовістю застрягнути і вічним,
В надії з мріями чекаючи весни.
Блукати стежками у тихих снах по лісу,
Ногами босими торкаючись трави,
Зі слів і нот давнішніх створювати пісню
Про перші дотики любимої щоки.
Про перший довгий погляд пристрасний у очі
І дотик пальчиків тендітних на вустах…
Ми з нетерпінням так чекали тої ночі,
Аби зійти зі стежки на любовний шлях.
Аби прокинутись на ранок не дітьми вже,
І разом мріяти…Любити…Жити вдвох…
Так щиро ми тоді надіялись, що завше
Кохання наше берегтиме Господь Бог.
Засолодити губи з отроцтва між снами,
Між тимчасовістю і вічністю піти
Назустріч першому коханню, щоб думками,
Знов доторкнутися любимої щоки.
Торкнутись теплих стегон вперше десь підвечір,
Відвівши скромно погляд від твоїх грудей,
І легким пледом сірим вкривши юні плечі,
Додому ранком провести аж до дверей.