Ну, вибачайте. Так завжди. Тривожу
Тупою радістю величний сум,
Дозрінню заважаю сірих дум
У щось значне, до мавзолею схоже.
А в ньому дозрівав щоб саркофаг.
Для мумізації душі стиг розчин.
Тут безнадія кращий ранку почин.
Хай прапор смутку пріє без звитяг.