Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: АнГеЛіНа: Потреба - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мазур Наталя, 17.12.2018 - 17:48
Привіт, Ангеліно! Так буває... Потрібні дні, місяці, роки для мовчання. Для самозбагачення Словом, для пізнання, для самоаналізу. В 20 років я перестала писати вірші. І не писала їх 20 років. А потім - водопад віршів! Дякую Богові за це! Рада, що ти завітала на мою сторінку. Рада, що читаю твій сьогоднішній вірш. Не намагайся писати вірші. Вірші - народжуються! Вони приходять самі. А тоді - бери ручку і лише встигай їх записувати. З прийдешнім! Хай усе буде добре!
АнГеЛіНа відповів на коментар Мазур Наталя, 17.12.2018 - 18:01
Така рада читати Ваш коментар Скільки вже разів мені доводилося пояснювати родичам, що вірш не можна просто сісти й написати, що для нього треба, щоби щось ішло зсередини... Але тому, хто ніколи не писав вірша, чомусь не завжди легко це зрозуміти Тому я дуже Вам дякую за розуміння та підтримку! kk: І Вас також вітаю із прийдешніми святами Віталій Назарук, 17.12.2018 - 10:12
З поверненням, моя любима поетесо! Скільки стекло за цей час води? Ти вже стала наречена, замість школярки і набралась досвіду. А в клубі окрім буднів є ще і свята. Розповім із часом. Обнімаю і дуже радий.Ти і далі пишеш серцем! Удачі, Сонечко!
АнГеЛіНа відповів на коментар Віталій Назарук, 17.12.2018 - 10:46
Ой, я щиро радію від Вашого візиту до мене Ваш коментар дуже теплий, змусив мене посміхнутися Дякую Вам за це, і за Ваше таке хороше ставлення до мене Олекса Удайко, 17.12.2018 - 08:47
...ожили, Ангеліно! Я навіть повернувся в той далеки, добуремний 13-й, щоб пригадати Вас... Згадав... Щось сталось? % років поетеса писати не може? Певно, за бугор сіганула? а?
АнГеЛіНа відповів на коментар Олекса Удайко, 17.12.2018 - 09:13
Дуже приємно читати Ваш коментар kk: Ні, за бугор я не сіганула Лише переїхала Київ, щоб навчатися у ВУЗі. Насправді сама не знаю, чому в 2013 році моя муза кудись зникла Просто перестало приходити натхнення, хоча, по суті, в моєму житті в той час не було таких змін, які могли би стати для цього причиною. І спочатку мені було дуже важко від тієї, можна сказати, опустошеності, але з часом я до цього звикла... А цього разу, коли писала вірш, в душі було таке приємне, але вже трохи забуте, відчуття натхнення Сподіваюся, це не востаннє Олекса Удайко відповів на коментар АнГеЛіНа, 17.12.2018 - 09:19
Заходьте... Може,чимось будуть корисними Вам і мої "опусики"))) Вуз, надіюсь, гуманітарний? Для початку: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817545 |
|
|