Випадкова зустріч нас тоді звела
Ти була так чиста,ніжна і свята.
Я кохав і вирив у всі твої слова,
Ти була для мене як вічність ціла.
Ти втікала й знову вертала назад.
Я ж чекав і вирив що для тебе друг.
Хоч ночами марив і хворів,любив-
Ти не зрозуміла а я промовчав.
Шляхи розійшлися,доля розвела
Та для мене рідна ти завжди була.
Час стікає стрімко,в нас його нема
Та в житті моєму ти лише одна.
Я ночами марив,вірив в чудеса
Та ти не вернулась,а просто пішла.
Таємницю серця не збагнути нам
А час залишає дію лиш словам.
....
Так минули роки,час спливав до дна
Та пам'ять про тебе досі ще жива.
