Чергова осінь знов курчата лічить,
Фарбує в жовте листя, моросить,
Накличе грудень, нагукає січень -
Наступний рік під дверями стоїть
Лишень майбутнім марять душі юні -
Позаду порожньо, попереду - усе.
В дорослих душах грають інші струни -
Як листя спогади, що вітром нанесе
Немає в них майбутнього — минулось…
Лиш тільки те лишилось, що було…
Хай літо бабине іще б хоч раз всміхнулось -
Курчата всі — життя, як мить пройшло.
Та я ж хотів… Життя таке підступне…
Тоді я міг… - Звичайно, що могли!
Роби що можеш зараз, невідступно
Вогню не вимолиш назавтра у золи.
Тіла не вічні. Душі, хоч і вічні,
Лічить не вміють швидкоплинний час
Роки летять, як птахи пересічні
Лиш спогади лишаючи для нас.
