Я цього вечора сумую знову,
І не самотня у печалі я своїй, –
Зі мною плаче небо волошкове,
Закрив його обличчя сірих хмар сувій.
Сирітство небо також відчуває, –
Не видно місячного сяйва і зірок.
Ніч не шепоче і не зазиває…
Чи хоч світанок принесе своїх щедрот?
А зараз я сумую за тобою,
Гіркі невільно сльози ллються в самоті,
Бо наодинці зостаюсь з журбою,
Й печаль в думках спливає у душі моїй.
Коли тебе нема, гучніший стогін,
І завмирає час, не лине уперед.
Лиш ти даруєш спокій грізній долі.
Не поруч зараз, а в душі моїй живеш.
30 .07.2013
