Де ти нещастя в нас взялося,
Карант єврлей, прімєр чужий і мєр,
Це ж треба так усе гівно зійшлося,
Я просвітився… і завмер.
А спікьор ще, обранці… забулося,
Де ж українці трудівниці… комбайнер?
Про все, що мріяли єврлеї, все збулося,
І з булавою… люцифер.
Для «богхомданих» всьо вдалося,
Алмазні копанки для них Україна… карєр.
Брехня і підлість… все злилося,
І ми раби… для їх галер.