І знов трагедія, витала у душі тривога
Чогось чекала, геть думки гонила
Вела по аркуші життя тоненьку нитку,
А тут, незграбно, розлила чорнила.
А він упав у цю брудну калюжу,
Прилип в багно - й лишився мовчазний,
Ну а тепер ніхто-ніхто не знає,
Чи він помре, чи лишиться живим?
На перехресті, між життям і смертю,
На краю леза, понад прірву ночі,
Ти є, й нема, існуєш й не існуєш,
Хоча ще світяться життям блідасті очі.
Йде бій, дуель, війна, запекла битва,
В якій перемагає лише час,
Тому, тримайсь, за тебе вболіваєм,
Живи, лікуйся, не підведи нас…
Травень 2006
ДЯКУЮ...ТА БУВАЮТЬ СИТУАЦІЇ, КОЛИ ОДНА МИТЬ - ПСУЄ ВСЕ... МОЛОДИХ ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ ПЕРЕТВОРЮЄ В ОВОЧ, РІДНІ ВКЛАДАЮТЬ НЕПОСИЛЬНІ КОШТИ - А В РЕЗУЛЬТАТІ - ВСЕ МАРНО... МИНУЛОГО ТИЖНЯ, В НАШОМУ МІСТЕЧКУ ПОРІЗАЛИ МОЛОДИХ ХЛОПЦІВ...ОДИНОГО З НИХ ВЖЕ ПОХОВАЛИ, ХОЧА ЗНАЙШЛИ КРАЩИХ ЛІКАРІВ, ВСЕ ЙОГО СЕЛО ГРОШІ ЗБИРАЛО...НЕ ВБЕРЕГЛИ... ОТ І ПРИГАДАВСЯ ВІРШ, ЩО ПИСАЛА 12 РОКІВ ТОМУ, КОЛИ КІЛЬКА ДНІВ БОРОЛИСЯ В РЕАНІМАЦІЇ ЗА ЖИТТЯ 25-РІЧНОГО СУСІДА...ТА ДАРЕМНО