Щоби підлоти не накоїть
У суєті щоденного буття,
Здоровий глузд і нашу совість
Господь поклав на терези життя.
Що переважить, дасть нам знати,
Яка із чаш потягне до землі,
Як будуть душі радістю співати,
Чи плакатимуть у лихій у петлі.
Щоб глузд добро не переважив,
Любов до ближнього з нас кожен мав,
Христос наш совісті не зрадив,
Коли життя земне за нас віддав.
Підлоти щоб не наробити,
Душа щоб не впадала у відчай
І совість щоб не осквернити,
Про терези життя не забувай.