Придбали ми папужку
Хвилястого.Смішного.
Імітував і сміх і голос
І звук дзвінка вхідного.
Була у нього клітка -
Купили в магазині-
Красива,гарна хатка,
дверцята на пружині.
У клітці народився
У клітці і зростав.
Не знав,що таке воля,
Нікуди не літав.
Не до вподоби клітка
Пернатому народу.
Маленький сірий попка
Теж мріяв про свободу.
І ось - Здійснилась мрія!
В одну погожу днину
Дверцята сам відкрив,
Натиснувши пружину.
Він вилетів на ВОЛЮ
І зник,як в воду впав.
Більш всього,що загинув,
І мабуть десь сконав.
Що сталось так - моя провина.
Лише одна примітка:
Хоч золота,братці,решітка,
А клітка - то все ж клітка.
Умого знайомого теж був утік,восени.
А весною повернувся,сам прилетів.Аж потім ми взнали,
що він перезимував в колгоспній МТФ,разом з горобцями.
Але мій на жаль...