Бабусю моя мила, сьогодні здав я іспит,
що так усі боялись, бо зветься ЗНО,
ще трішки - переїду навчатися до міста,
а там, мабуть, зустріну в житті свою любов.
Бабусю, аж сьогодні на світ вже вийшла книга
в якій надрукували мої прості вірші,
бабусю, я радію, тріпочуть щастя крила,
бо все ж таки це мрія була в моїм житті.
Бабусю, вже екватор навчання в універі,
ще мова йде важкенько, там правил о-йо-йой!
А у літературі частіше на папері
почав я вже з'являтись, хоч все ще не пройшов.
Бабусю, я уперше в житті розчарувався,
точніше у коханні, вона, чомусь, пішла,
я прагнув з нею бути, хотів із нею щастя,
та надто є сумною для мене ця весна.
Бабусю, я сьогодні філолог-бакалавр,
та вже ж таки продовжу навчання я своє,
бо це моє, я вірю, що вчився тут не марно,
і що дарма навчання для мене не мине.
Бабусю, мені важко було після навчання,
я вчителем працюю та маю копійки,
тому пішов до війська.
Протратив час я марно?
Та ні, я там мужнішав, бо надто був слабким.
Бабусю, я все рідше до вас тепер приходжу,
бо різна повсякденність затьмарила думки,
без ваших тих обіймів, чомусь, я вже не можу,
під час цих монологів потік ішов сльози.
Бабусю, вже четверту я маю свою книгу.
Для чого я все пишу? Для чого трачу гріш?
Пишалися б ви мною, підняли творчі крила,
та плакали б, напевно, вірші ж мої сумні.
Та знайте, моя рідна, вас погляд в серці сяє,
за вашу ніжну душу я Господу молюсь,
і скільки вас вже часу на світі цім немає,
та я ще неодмінно до вас сюди прийду.
І тихим монологом про себе вам розкажу,
чого в житті позбувся,
чого уже досяг,
і все це поступово, аби лише не зразу,
бо ви живі для мене, бабусечко моя!
5.1.2018
ID:
770056
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 07.01.2018 10:10:05
© дата внесення змiн: 07.01.2018 10:26:27
автор: Андрійчук Назарій Володимирович
Вкажіть причину вашої скарги
|