Ось ще один грудневий день настав. Останній.
Немало їх було таких в моїм житті
І радісні були, і знакові, й печальні —
Мені із ними йти по полю до межі.
А стрілочки опівночі зійдуться знову,
Й рахунок днів тепер вестиме Новий рік,
І келих мрій і задумок хай буде повним,
Дбайливо голу землю вкриє ніжно сніг.
Й нехай Донбас з руїн підніметься, й ніколи
Війна більш не повернеться у рідний край,
Й заколоситься хліб на нині мертвім полі,
І знову мирних днів шумітиме розмай.
Більш не почуємо з АТО страшні новини
Й не житимуть більш люди у німім страху,
Що не живих — скалічених чи домовини
Вони чекають, проклинаючи війну.
Минає Півня рік, на зміну йде — Собаки.
Хай буде він спокійним, добрим, а не злим.
Я з задоволенням пожму обидві лапи,
Щоб подружитися і разом йти із ним.