Ходить вітер з парасолькою ланами,
Пильно роздивляється, а що там й як.
Скоро закружляє першими снігами
День осінній, бо буває завжди так:
Тільки вчора сонце тепло усміхалось
Й небо щиро розливало ніжну синь,
Вранці в хмари темно-сірі заховалось
Й дощ зі снігом впереміш заморосив.
Так й в житті — приходить раптом холоднеча
І здається неможливим щось змінить.
Тягарем важким лягає враз на плечі
Сумнів й розпач, рана відчаю кровить.
Не назавжди перший сніг і заметілі —
Пори року змінюються знову й знов.
Й по весні садки буяють пишно-білі,
Й заміта снігами першими любов.
Чудові образи, Олю 
Олю.
