|
(Над омертвілою гладдю води, ламаючи крила в надривному леті, кружляє стеряна Птаха)*40.
Голос Гюль-Хуррем, Білої Троянди Щастя:
- … Благословенний пта́хи вольний лет…
Голос Назлі-ханум, родички падишаха
(вповзаючи гадиною):
- Чи Гюль-Хуррем зітхає на кисмет?
Голос Білої Троянди Щастя:
- Ні, Гюль-Хуррем блукає серед дум…
А ви таки прийшли, Назлі-ханум.
Кисмет… Кисмет… Мій боже, хто я, де я!..
Голос Назлі-ханум:
- Бездомний цвіт у стінах гінекея,
блідий і кволий, як і інші квіти…
Голос Білої Троянди Щастя:
- Чому ж мені не можна відлетіти?
Голос Назлі-ханум:
- Бо ти ланцюг, припнятий до Османа.
Голос Білої Троянди Щастя:
- Кисмет до мене, й справді, невблаганна!
Тримаєте мене як птаху в клітці…
Голос Назлі-ханум:
- Так, як годиться гінекейській квітці…
Чи ти б хотіла тліти десь за рогом?
Голос Білої Троянди Щастя:
- Однаково, що тут, що за Порогом*41.
Дарма про мене, що поріг Блискучий*41,
а все ж під сонцем квітці жити лучче!
Воно б і тут нітрохи не маліло,
якби довкіл зміїно не шипіло,
якби чиясь не корчилась утроба,
бо ж ви на мене дивитесь з-під лоба!
Голос Назлі-ханум
(виказуючи жало):
- Не зажадай з чужої хати раю…
Голос Білої Троянди Щастя:
- Я найпишніший цвіт Біюк-Сараю*42,
Османів меч хранить мечеть Еюба…*43
Голос Назлі-ханум:
- Ах, інш алла…*44 Ми в Божій ласці, люба.
(отруйно):
Яка зухвала мова у ґяурки!
Голос Білої Троянди Щастя:
- Мене шанують всі татари й турки,
усі малі й великі володіння,
а тут,за мною,ходять шамотіння…
Чи то не ви ота змія прелюта?..
Я чую,як стікає з вас отрута,
що цвітне тіло струпом увивала…
А я,мов ібіс,вам жало урвала!
Голос Назлі-ханум:
- То це ти ібісом себе назвала нині?
Достойне шани ймення… для рабині!
(атакуючи)
Якщо ти ібіс - знай своє болото!!!
Голос Білої Троянди Щастя
(незворушно):
- Зате я знаю, що то важить злото!
ПРИМІТКИ
40 В сюжетній ремарці задіяна Жінка з Лелечими Крилами.
41 Блискучий Поріг – архаїчна назва султанського палацу. За кочової доби султан не мав будуваного палацу, а його намет відрізнявся лишень оздобами і, що важливо, високим блискучим порогом. З будовою жител намет відійшов у минуле, але назва залишилась, утративши первісний зміст.
42 Біюк – сарай – великий палац, резиденція падишаха.
43 Ідеться про обряд узаконення вищим духівництвом ісламської держави права на султанування. Кожен намісник престолу, вступаючи в чин, "оперізувався мечем предків у мечеті Еюба", і тим самим прилучав власний меч під опіку всесильного Аллаха.
44 Інш алла – хай буде воля Аллахова (дослівно "якщо захоче Бог").
(За виданням "Епоха В'янучих Троянд" (драма). - Львів:Сполом,2014)
ID:
747756
Рубрика: Поезія, Історична лірика
дата надходження: 25.08.2017 16:48:20
© дата внесення змiн: 25.08.2017 16:54:44
автор: Сіроманка
Вкажіть причину вашої скарги
|