Жадаєм мільйони покласти до ніг:
Розправлені дивні крила…
І, хоч би один по-справжньому міг
Те, що інші ще не робили.
І, хоч би один полетів серед грішних
На крилах кривих і подряпаних-
Жадаєм кишені напхати грішми,
При тому в багно не вляпатись…
Жадаєм прожити швидко і легко,
Ввірвати шмат більший, ніж здатні ковтнути…
Життя не прожити, не залишивши лепту,
Проте можна легко його оминути…
