Перебираю в пам’яті слова…
Вже сказані… Так не терплю повторів!
Преамбула, звичайно, не нова…
Та не уникнуть совісті докорів,
Якщо вона, звичайно, в тебе є…
Чи це мана, що склалась у шістнадцять?
Що сталося зі мною – все моє...
Хай світлі спогади частіше сняться!
Якщо не сняться - просто пригадай,
І зовсім не потрібно навіть слова.
У серце тільки тугу не впускай...
Найкраще все прийде до тебе знову!
