моя найперша пісня,якій в цім році виповнилося 20 років...тоді не було таких можливостей,як зараз, під мою наспівану мелодію колега Лілія Левицька добирала ноти , які збереглись...співали цю пісню на вечорі зустрічі з ветеранами війни...для них вона була близькою, люди плакали й просили виконати ще...потім якось час стрімко полетів вперед й усе забулося,...ось ,в старих записах знайшла зараз..бачу багато недоліків, та залишу...так, на спогад))
Рідне місто моє...
У чарівному сяйві весни
Де за течієй човник пливе
Як завжди, ти найкраще з усіх
Інгулець, рідне місто моє...
Приспів: Ось і знову летить –
Лише пісня зі щирих сердець
Як без тебе прожить
Дорогий, рідний наш Інгулець.
Серед поля запеклих боїв
У жорстокії роки війни
Інгулець, ти, браток, посивів, -
Та сади твої знов зацвіли.
Приспів: І барвінок цвіте
І шумить степовий вітерець
Молодіє й росте
Рідне місто моє Інгулець.
Тут лишилось дитинство моє,
Де в садах мріють білі хатки
До схід сонця трудитись стає
Мій народ, всі мої земляки.
Приспів: Знов і знову летить –
Лише пісня зі щирих сердець
Як без тебе прожить
Славне місто моє Інгулець...
старесенька пісня...
дякую, Женю
Молодець.Такі пісні повинні звучати. 
