Схід у клаптях, свіжих, багряниць…
Сни ще додивлялись неба очі,
А сліди ранкових зоряниць
В мареві розтали після ночі.
Зодяглися в роси спориші,
Зчарували ранок кришталями,
Легко стало якось на душі,
Полетіла птахом над полями.
Явір стріла… Гордо зеленів,
Ніби вийшов сонечко стрічати…
Голос перепілки задзвенів,
Жайвір виніс пісню на крилятах…
На долоні синій озерця
Славили любов качині крила…
Слухав ліс пісні… Картина ця
Шлях у Вічність, зоряну, відкрила…
21.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
Дуже красиво, слова якісь особливі підібрали, особливо сподобався прийом, що "Полетіла птахом над полями."Так органічно вписався цей рядок у весь твір і додав казковості і краси.