Осінній лист під музику кружляє.
Танцює свій останній пірует,
а вітер із дощем у парі грає,
немов це скрипка плаче і кларнет.
Осінній лист новим відтінком сяє,
смарагдовим, багряним, золотим.
Востаннє у повітрі покружляє,
підхоплений вітриськом молодим.
Устеле землю покривалом мідним,
букетом упаде до її ніг.
І стане до весни їй другом рідним,
а зверху їх укриє білий сніг.
