Шумить і грає чисте джерело,
Розносить голос свій аж у долину.
Дитинство мене стежкою вело
Під білу бабину стару хатину.
Ми грались біля яблуні в саду
Із дерева ми вишні діставали.
Ми зустрічали білочку руду,
Коли ліщину в баби обривали.
Згадала,як ми всі гуртом
Там полуниці разом йшли збирати,
Босоніж бігали малі травою,
Як баба нас гукала їсти до хати.
Той запах пиріжків з капустою,
Байдужого нікого не залишить,
Скоринки пригорівшої лише хруст той
Весь світ цей на хвилину просто лишить.
Й мені,як досі,я сиджу на ґанку,
Он діда зустрічаю із рибалки.
Та світ біжить від ночі до світанку,
Хоч в пам`яті ще чути дзвін скакалки...
29.10.2014
