Бабко моя, бабко...
Сива голова.
Як ти моя рідна,
Там живеш сама?
Звідки моя мила,
Сили ти береш?
Щоб життю радіти,
Щиро так, без меж!
Ти у хаті тихій,
Там, біля печі...
Залишилась з думами,
Лише на самоті.
Тобі місяць ясний,
Душу зігріває,
За вікном тихенько вітерець співає,
Ніжну колискову тобі навіває.
І тільки у молитві до небес,
Тобі Господь дарує спокій.
Бабко моя, бабко...
Сива голова.
Як же болить серце,
За те...
Що залишилась ти сама.