Ви знаєте, кохання полотно.
Таке все білосніжне, ясне, чисте,
Таке гаряче, та в той час імлисте,
Кохання - це отрута і вино.
Хай кожному на грішній цій землі
Панянка Доля фарби подарує,
І кожний щось своє тут намалює,
На цім чарівнім, млоснім полотні.
Картини світяться і міняться фарбами,
Однакових ти тут не віднайдеш.
Любов до Батьківщини, батька й мами...
Любов, насправді, геть не має меж.
Та головне ти фарб не відкладай,
Люби, гори, палай і не здавайся.
Кохання - пекло і кохання - рай,
Кохання - твоє неповторне щастя.