Чи чуєш ти? (Вітаутас Бікус; вик. Наталія Бунке та ін. )
Чи знаєш ти, що ми давно так не мовчали?
Або набридли почуття?
Ти кажеш: «Стій, озирнись на те, що мали».
Як розрізнить, де наші мрії, де життя?
Вночі шепчу тобі подяку,
Й лиш знаю я одна, за що.
Замружусь я, та очі бачать –
Їм видно те, що серцем не відчув ніхто.
Чи чуєш ти, як цих два серця б’ються?
То близько так – лише на відстані руки.
Ти уяви, що почуття між нами ллються
Далеко десь, де їх шукати, як знайти?
Вночі шепчу тобі подяку,
Й лиш знаю я одна, за що.
Замружусь я, та очі бачать –
Їм видно те, що серцем не відчув ніхто.
Їм видно те, їм видно те,
Що лише серце тобі розповість.
Їм видно те, їм видно те,
Що лише серце тобі розповість.
Замружусь я, та очі бачать –
Їм видно те, що майже не відчув ніхто.
Вночі шепчу тобі подяку,
Й лиш знаю я одна, за що.
Замружусь я, та очі бачать –
Їм видно те, що серцем не відчув ніхто.
Вночі шепчу тобі подяку,
Й лиш знаю я одна, за що.
Замружусь я, та очі бачать –
Їм видно те, що серцем не відчув ніхто.
Чи чуєш ти…
_______________________________
Переклад виконаний з науково-навчальною метою. Будь-яке комерційне використання порушує право на інтелектуальну власність автора оригінального тексту та автора тексту перекладу.
Оригінал:
(аудіо)
http://www.music.lt/lt/daina/Tu-Paklausyk-su-Telsiu-Smaragdiniu-Choru/308388/ (текст)
