Розніжені хмари на синьому небі
Цілуючи сонце, рятують від спеки.
Ковток прохолоди, а більше не треба,
Бо в морі зеленім розбурханий клекіт.
А гори велично солодким привітом
У другому небі, туманом сповиті.
І скрізь насолода розпещеним літом
П`янким і духм`яним, красою налите.
Кришталю озера, у свіжості чари,
Навколо у шатах, зеленого лісу.
Таємні розмови, квіткові мольфари-
Галявини сонця із райдуги- цвіту.
А вітер ласкаво розвіє волосся,
То подих свободи мене огортає...
Розніжені хмари, в них щастя сплелося,
Обіймами неба душею всміхаюсь...
Це був світанок в горах і друге небо
Настільки густий туман, що вершини гір
проглядають, наче крізь густе імлисте молоко...
А ви на цих вершинах і на другому небі...