Редьці Миколі Дмитровичу
… Гуртожиток старий коло плеса,
Електрички далекої шум.
Де похилена стать Геркулеса
Та тополі старезної сум.
Сивий ранок. Лиш п’ята година,
Та уже на ногах бригадир…
Редька, Редька – хазяйська людина –
Оглядає прискіпливо двір.
І його зрозумілі турботи
І зажурений погляд оцей.
Море, море тієї роботи,
А людей – де їх візьмеш, людей?
Ми – у місто. У теплі квартири,
Та оглянусь на схилах крутих…
Хай фортунить тобі, бригадире,
У щоденних турботах твоїх!
Цікава тема! 
