Давно уже истерлись каблуки Родные тропки заросли травой Друзей неуловимые штрихи Остались в памяти иной… А я иду по гулкой мостовой Мне ветер шепчет в спину – Не грусти! – За поворотом ты увидишь мост, Пройдя его, откроются пути…
ID: 656390 Рубрика: Поезія, Поетична мініатюра дата надходження: 01.04.2016 14:56:59 © дата внесення змiн: 01.04.2016 14:56:59 автор: rvitka
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie